Великолепный век

  • Подписчики: 35 подписчиков
  • ID: 50694984
Блокировка:
Нет ограничений
Верификация:
Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club50694984

Описание

Українську красуню Настю, доньку сільського священика, татари викрали з рідного села, вбивши у церкві всю її сім'ю. Спершу вона потрапила до Криму, а звідти й до султанського палацу Топкапи у Стамбулі. Горда і норовлива дівчина спершу веде себе нерозумно: налаштовує людей проти себе. Але зустрівши султана Сулеймана І Пишного вона відразу закохується у нього і вирішує будь-що стати його улюбленицею та народити йому сина. Проти кмітливої та розумної Насті повстають — мати султана — Айше Хамса-султан, третя дружина султана — Махідевран, разом зі своїми свитами. Борючись з інтригами та підступами Настя не рідко сама починає діяти подібними методами. Згодом їй вдається закохати у себе Сулеймана і щоб стати хасекі-султан вона приймає іслам, а султан їй дає ім'я Гюррем. В цей час у султана псуються відносини із Махідевран — матір'ю шехзаде Мустафи. Махідевран намагається будь-що налагодити стосунки із султаном і прибрати зі свого шляху Гюррем. Проте таким чином вона остаточно віддаляє від себе Сулеймана. Паралельно розгортається сюжетна лінія Ібрагіма — друга султана Сулеймана, його сокольничого, потім хранителя палат і зрештою Великого візира. Ібрагім закоханий у Хатідже — сестру правителя, але розуміє, що немає права претендувати на її руку, бо він звичайний раб, грек за походженням. Ібрагім і Гюррем майже відразу відчули неприязнь одне до одного, яка з часом переросла у справжню ворожнечу, попри те, що в дечому їх долі схожі — вони обоє досягли значних статусів у султанаті. Хатідже також закохана у Ібрагіма, але розуміє, що це кохання заборонене, для неї, представниці Османської династії. До палацу згодом потрапить угорка на ім'я Вікторія, нареченого якої убив сам султан Сулейман після нападу на палац короля Лайоша в Буді. Вікторія заслужить довіру не тільки Гюррем, але й самого султана та валіде, яка дасть їй ім'я «Садика». Єдине бажання Садики помститись Сулейману за смерть коханого. Через неї Гюррем помилково звинуватять у вбивстві однієї із наложниць гарему. Доля направить до султанського палацу і колишнього нареченого Гюррем — художника Левка, який, як виявиться згодом, не загинув після нападу татар. Він візьметься малювати портрет Сулеймана і Гюррем. Левко має намір утікти разом зі своєю коханою Настею (Гюррем), але та відмовляється покинути Сулеймана і своїх дітей. Немало випробувань ще має випасти на долю героїв доки Гюррем стане матір'ю трьох султанових дітей, а Ібрагім і Хатідже одружаться… Перший сезон серіалу закінчується кліффгенґером: паша Ібрагім залишає Гюррем і її колишнього нареченого у кімнаті давши їм самим вирішити хто помре з'ївши отруєний рахат-лукум: Левко чи Гюррем. Садика (Вікторія) має намір перерізати султану Сулейману горло у саду Ібрагіма-паші… Левко з'їдає отруєний лукум замість Гюррем, і помирає, а Сулейман дивом рятується від смерті. Сулейман звинувачує Ібрагіма в тому, що той підпустив до нього так близько вбивцю. Ібрагім звинувачує у всьому художника-мініатюриста Матракчі, який за випадковим збігом обставин привів Садику до гарему і навіть мав намір одружитись на дівчині. Покарати Матракчі за його необережність Ібрагім вирішив тим, що Садику мав убити сам художник. Він утопив свою кохану. Та Ібрагіма і так переслідують невдачі. Першу дитину подружжя втратило коли на палац Ібрагіма напали розлючені яничари — Хатідже упала, через це у неї трапився викидень. Коли пізніше народилась друга дитина, щастю молодого подружжя не було меж, але горе спіткало їх і тут, коли Хатідже годувала синочка груддю в ліжку вона заснула, і задушила вагою свого тіла хлопчика. Найбільшим потрясінням це стає для самої Хатідже, яка не вірить, що стала причиною загибелі немовляти. У Гюррем з'являється суперниця — іспанська принцеса Ізабелла Фортуна, яка потрапила в полон до турецького пірата Барбаросси. Той відвозить її до Стамбулу де вона була викуплена султаном Сулейманом і прийняв у себе, як поважну гостю, але відмовився відпустити її